Образочки

Пройшло вже більше 2 неділь, як ми з мамою поїхали гостювати. Мені всюди раді, знімають зі стін образочки, як тільки я ткну кудись пальцем. Іноді я, задумавшись, мрійливо обводжу поглядом володіння, ненароком у шось задивлюся - предмет матеріалізується в зоні моєї досяжності - тільки руку простягни, навіть якщо ним категорично заборонено гратися діткам. Я ж тільки подивлюся, мабуть пограюся, можливо зламаю, напевне викину.
Відчуваю, що якшо гарно подумати, у схованках ще багато завуальованих резервів. От сьогодні грався пречудовою іграшкою - шахами. Вілику чарно-білу коробку дістали з далекого кутка на шафі, відмили і дали мені. Дуже азартна гра, скажу я вам. Мені її запропонували в хвилини горєстних раздумій над глобальним питанням - чи нити мені цілий вечір, чи почати гарно гратися різними ігрушечками. Я вирішив гратися новою іграшкою - і не прогадав! В моєму виконанні ця гра місцями нагадувала: пінг-понг, боулінг, черехи, а коли я заліз в на шахову дошку і попробував покататись з дивана - бобслей! Я вивчив усі фігури - тепер точно можу на смак опреділити де слон, а де кінь. Але міцність фірур мене вразила - так і не зміг з короля зробити королеву.