Попрацювали

Сьогодні ходили до мами на роботу. Там тьотів - тьма. Всі мене хотіли потіскати, пощипати, попацати. Спочатку я так себе тихенько вів, але потім зрозумів, що коли тобі усі так посміхаються - можна ходити по руках, як перехідне знамя, можна дотягнутися до їхніх компіків, поговорити по їх телефонам. Почувати себе, як у дома. Так шо робота мені сподобалась. Нам обіцяли платити півтори ставки - мамі одну і мені - половину.Так шо я вже хочу ходити на роботу. Навіть якшо мама ще не дуже хоче. Але вона наслухалась, як тьоті віддавали своїх діток в садочки в 1 рік і які вони після цього ставали самостійні і тепер їй уже дуже хочеться, щоб я став самостійним. Ну не прямо зараз, звичайно. Ще побуду вдома.

Доторкнувсь до прекрасного

Сьогодні великий день. І навіть не тому, що сьгодні другий день Паски. Мене вперше, як великого хлопчика, взяли з собою в ліс на справжнісінькі шашлики. От іще подія! Але ж я сам пробував розпалювати вогнище за допомогою ковиряння в попелі, я пропахся димом від шишок, які збирав сам, мужньо витримав усіх комарів, ходив до струмочка по воду, готував їжу на вогнищі - перекидав понаскладані там шашлики, гриз яблуко, розділене миром між усіма бажаючими. Потім ми трошко пограми у футбол, перенюхали всі квіточки навколо, переловили усіх жучків з червонястими спинками - і сонечко сіло. Ночувати в лісі ми не стали, бо там не було моєї кроватки. Але для одного, першого мого виходу програма мінімум виконана! Так що я вже майже турист - мене можна брати в далекий похід, а не тільки в наш сусідній ліс!

Паска прийшла! Крашанок принесла!

Ходив сьогодні святити паски. Мама склала мені кошика - різнокольрові яйця, пасочка, всякі там пакуночки, в які я не встиг залізти. Ми всали вже так пізненько. Біля нашої церкви зібралось багато людей, біля мене поставили свої кошики гарні дівчатка - рочків так по 3. Вони старанно оберігали свої кошики від мене - у них просто є менший братик. Вони, певно, знають, що може бути, якби я туди добрався.
Свічку мені дали дуже не слухняну. Прийшлось розковиряти всю пасочку, поки я засунув свічку так, щоб вона стояла. Вона, правда, зломалась у 5 місцях, але ж я не винен - я старався.
Потім прийшли батюшки, полили мене і мого кошика водичкою, поляпали папу, маму і калясочкуі ми поїхали додому їсти хрін. Незабутній смак!

Хата-читальня

Останнім часом я багато читаю. Можу отак взяти собі якусь цікаву книжечку і читати сам довго. Книжка від цього тоншає, втрачає сторіночки і частинки сюжету. Це так захоплює! Мама не розуміє цього смаку - вона постійно старається виковиряти у мене з рота самі смачні моменти, коли я їх починаю смакувати.
А коли мама мені читає, я не можу опреділитись, що ж я хочу послухати. І тому приношу їй всі наші книжечки. Отак по-одній, по-одній, і хай сама думає, яка ж мені книжечка найбільше подобається.

Моя киця купила б ...ЗАМОК НА ДВЕРІ!

Я давно спостерігаю за нашим котом. Ну звичайно не лише спостерігаю. але й активно дружу з ним. Він зімною - так собі. Або він про це ще не здогадується.. Так от, коли я дивлюса, з яким задоволеним хрумкотом він снідає, обідає і вечеряє своїми сухими кормачками, у мене аж по вухах баздрість бігає.Мені треба до нього срочно саме тоді, коли він їсть.
Недавно мама з татом провтикали момент, коли котячий корм був не схований. Раніше вони пильно слідкували за такими моментами, але зараз, коли я вже пересуваюсь зі швидкість мітли, вони за мною не завжди встигають. От і того разу я якось непомітно вислизнув з їх поля зору. Що вам сказати - о чекав більшого від смаку кормачків. Та і гризти їх мені було незручно - у кота, мабуть, більше зубів. Але розкидати їх по всій хаті мені дуже сподобалось! Так що мій жвавий інтерес нікуди не дівся. Я все ще люблю котячий корм!

ГулЯю-гуляЮ

Я вже маю своє відро для пісочків. І граблі, і лопату.Пасочкми я поки що тільки кидаюся, але я вже бачив,як інша дітка гралась ними. Вчора засипав мамі очі, наївся несмачного пісочка. Хотів угнати гарного велосипеда з дитячої площадки, але потім придивився, що він якийсь дівчачий.
А ще на прогулянці ми годуємо гулів. Таких наглот ще треба пошукати - лізуть прямо до мене. Я сам беру зернятка і кидаю їм. І кидаю чим поближче, щоб я міг їх краще роздивитись.
Сьогодні підемо з мамою далеко-далеко. Потім розкажу куди, коли приїдемо.

Вихідний від мами

Сьогодні цілий день був з татом. У мами був вихідний. Хто кого заграв до вечора - не питайте. Не знаю. Знаю, що мені сподобався кефір - оказується, тато дав мені не той, що дає зазвичай мама. Що морква смачніша за картошку. Що можна дивитись мультіки довго. І що мама буває шовковою. якщо її перед цим носило десь цілий день. Всі щасливі та задоволені.

Пасочки-пісочки

Сьогодні мене вперше пустили в пісочок! Це було, я вам скажу,видовище не для слабких маминих нервів. Її аж коробило відчуття піску у мене на зубах - я трошки спробував його поїсти. Вона якось близько до серця приймає мої брудні руки та пісочок всюди.
Коли ми прийшли на площадку, там вже копирсалися маленький хлопчик і його мама. Він був готовий до випробувань пісочками - у нього була лопата, граблі та відра. У мене не було нічого, тому мені довелось у нього все забрати. Вічливо. Щоб і не здогадався. Потім довелося йому засипати піском очі, щоб йому не хотілося дивитись, як я граюся його пасочками. А він постійно норовив мене потягнути за шапкові вуха. Ми з ним гарно гралися.

Кукурузки

Колись давно, коли моя мама ще була маленькою, вона дуже любила кукурудзяні палички. Тоді вони були в таких картонних великих коробках.Вона вибирала найсмачніші - найсолодші з цілої коробки в першу чергу, потім менш солодкі і насамкінець доводилось поїдати ті, яким пудра не дісталась зовсім.
Трошки пізніше, коли вона підросла, вона більше не їла палички і завжди дивувалася, чому діти не можуть їсти палички чистенько? Коли мама зустрічала на вулицізнайомих і незнайомих мам, діти яких їли палички, малеча завжди була замурзана липкою пудрою з голови до пят, на щоках і руках завжди спостерігався шільний пласт кукурудзяних крихт, навколо таких діток завжди кружляла зграя гулів, що билися за місце під малюком.Мамі це не подобалось. Мама дивилась із докором і сумом на таких малюків і на їх мам. Ну як так можна не слідкувати за дитиною? Як так можна їсти палички? Ну навіщо їх взагалі давати?
Тепер така дітка -Я!І це дуже весело!

Познайомився

Вчора ми весело провели день. Спочатку прийшла хресна і принесла щось неймовірне! Коврик, по якому можна малювати! Мені дали спеціального маркера, штампи з водою і я почав творити. Я взагалі дуже творча особистість. Але швидко втомився і потім ввечері розважався тим, що гриз того маркера. А мамі з татом сподобалось і вони весь вечір малювали.
Потім ми пішли провідати ворону - ворона була настроєна згризти хресній пальця за те, що ми недооцінюємо її можлиості- принесли лише зерняток такій великій розумній пташці.
Потім ще гуляли туди-сюди і зустріли ЇЇ! Я не запамятав, як її звуть. Вона росточком якраз з мене, має на пару місяців більше досвіду. Я їхав в калясочці а вона йшла САМА поряд! Ми поговорили трошки, але ж ці мами завжди кудись поспішають.Я довго думав про неї - всю дорогу додому. Потім вдома ходив цілий вечір двома ногами. Не повзав- ХОДИВ!Треба ж налагоджувати стосунки!