Свідомо пережив поїзд. Спочатку, правда, величезну пробку, в якій застряло наше таксі по дорозі до вокзалу, потім екстренне пересідання з таксі в метро - щоб встигнути, потім щоб заскочити в поїзд мені прийшлося бігти. Але ми встигли і приїхали до бабусі, дідуся і дядька. Тут мені можна все - повзати де хочу, залазити кругом, де придумаю, брати все, що дістану і навіть грати на справжнісінькій гітарі. От недавно зробив собі із тумбочки домік - і живу там. Правда, мама нікуди не ділась, і часто вона забороняє кидати телефон у ванну, гризти взуття, залазити в духовку, перекидати на себе чай ну і багато всяких цікавущщих речей. Але нічого - я справляюсь. Адже мама не все може вслідкувати - тут багато кімнат і поки вона мене знаходить - я встигаю зробити щось корисне.
Є і мінус - тут нема кота - якби був - було б веселіше.
Дядько мені дав "набор юного диск-жокея" - великі навушники і поломаний сідюк. У мене виходить.
His name is "Stay!"
13 лет назад
0 коммент. on "Свідоме переміщення"
Отправить комментарий