Мама де море?

Я сьогодні бачив море. Море води, людей, піску, дітей, риб. Якийсь хлопчик ще мені розказував про раків. Справжнє море мені обіцяють показати трішечки пізніше, а сьогодні я побачив море біля нашого дому. Думаю, не треба пояснювати, скільки людей чуло, коли мене витягували з води погрітися. А вам треба було грітися, коли ви дітьми купались в річці або морі? То згадайте себе і не знущайтеся над дітьми! На пляжі їм треба купатися, а не загорати на сонечку чи гратися на березі. Для того і вода, щоб я там бовтався без зупину! Я здався лише тоді, коли вже був зовсім синім і думав, що мої зуби тепер ніколи не заспокояться.

Парадокс

В Китаєво,де ми зараз живемо, спостерігаю якусь парадоксальну тенденцію - в лісі з калясочками більше гуляють пап або дєдів, ніж мам і бабушок. А рибу більше ловлять жіночки. Тут діють якісь інші закони, про які ми не знаємо? Може, тут мамам не можна сидіти в дектреті і це роблять папи? Треба в цьому розібратись терміново!

У нас на районе...

Осввоюю новы території. Взагалі тут край географії. Навть якщо карта каже,що ні- брешуть карти. За нашим будинком починається приватний сектор, до кінця якого ми з мамою не змогли дійти - це значить, далеко. Поряд - неорані поля. До найближчої аптеки треба їхати автобусом. Я не думав, що таке буває. Мама в жасі.Хоча до цивільної цивілізації - 15 хвилин їхати. Хіба таке буває?
Зато на дитячих площадках дуже цікаво. Раніше від суму можна було завити - вибачте, можна я пограюсь, не можна бити діток, не обсипайся пісочком. Тут - веселуха. Дітки граются - мами бухають - папи бьють морди один одному.

На новому місці

Урааа! Такого гармидеру я в свому житті ще не бачив. Ну привезли мене з роддому - ну шумно було, ну приїхали в село-з села, але такого - ніколи! Все-все-все в торбах, рюкзаках, пакетах, сумках! Навіть мій котик. Потім ми приїхали у великий дім, де все знов розкидане по всій хаті. Я все складаю, розпаковую, розставляю по місцям, а мама бігає по хаті- путається під ногами - тільки заважає мені.
Сьогодні вже знайшли ліс, де ми будемо гуляти. Там ше є болотця, в яких живуть жаби і качечки. Вони випрошували у нас щось поїсти, але у нас була тільки водичка - вони не хотіли водичку.

Великий гіппо

Сьоня були у зоопарку. Шо вам сказать - стільки діток в одном умісці ще не бачив. Мені показували всяких тваринок -великих і маленьких, але я вперто дивився на дівчаток і ворон, яких там було валом. Ще мене зацікавили рибки в акваріумі - я читав, як їх звуть, а потім шукав їх - де вони плавають.Найцікавіше місце в зоопарку - майданчик з козенятами. Я їх годував землею.
На фото видно,як старий цап ігнорує мої старання запихнути йому в рот трошки грудзу.
А саме веселе місце - майданчик "веселої корівки" - я там аж забігався, поки мені набридло. А мама з татом як за мною забігались - взагалі мовчу!

Чого чекати?

Сьогодні так поспішав зловити горобця, що аж впав і розбив коліно. Це перше розбите колінко, замазане зеленкою! В моєму житті ще не було зеленки на колінках - тепер буде.Думаю, цих зеленок ще валом попереду! Зеленка - це коли болить,але потім стає дужже весело - того що я видираю у мами зелений ірник з ваткою і починаю малювати все навколо. Спочатку -всього себе, потім - хто попадеться. Сьогодні попався мамин компік - на білій клавіатурі зеленка чудово виглядає!

Урожайний день

Урраа!!Сьогодні вночі мені народили сестричку Ніну! Сестричка мені буде -юродна, бо її мама - сестричка моєї мами, але то не так важливо - саме головне - у мене буде компанія і ми будемо гратися! Поки що мені сказали, що сестричка гратися не вміє, але то нічого - ще зовсім недавно я сам нічого не вмів. А тепер - огого!!! Так що рочок почекаємо.Ото місяць друзяковий получився!!

Друзяки

Уррраа! У мене появився новий друг! Я його ще не бачив, він мене - також. Він ще взагалі нікого не бачив, бо тільки вчора народився. Його ще ніяк не звуть - просто маленький хлопчик, але я вже чув, як він плаксає - як маленьке котенятко. Сьогодні він гарно себе вів(це сказав його тато) - аякже - як перший день у році проведеш...Я вже починаю чекати, коли ми з ним підемо у перший наш похід, адже його тато і мама такі ж підірвані в цьому плані, як і мої.

Весна прийшла

Всі довго і багато говорили мені, що буде дуже класно, коли прийде весна. Можна буде бігати без одежок, їсти вкуснющі вітаміни великими ложками, купатися в великій воді. Але поки що я бачу сірий холодний дощ, який дозволяє мені виходити на вулицю тільки на трошки, калюжі, в яких так класно було б посидіти, але мене туди чогось не пускають, мокрий пісок на площадці, який не хоче сіятись через сито і вперто склубочується грудками.
То коли вже весна?