Моя киця купила б ...ЗАМОК НА ДВЕРІ!

Я давно спостерігаю за нашим котом. Ну звичайно не лише спостерігаю. але й активно дружу з ним. Він зімною - так собі. Або він про це ще не здогадується.. Так от, коли я дивлюса, з яким задоволеним хрумкотом він снідає, обідає і вечеряє своїми сухими кормачками, у мене аж по вухах баздрість бігає.Мені треба до нього срочно саме тоді, коли він їсть.
Недавно мама з татом провтикали момент, коли котячий корм був не схований. Раніше вони пильно слідкували за такими моментами, але зараз, коли я вже пересуваюсь зі швидкість мітли, вони за мною не завжди встигають. От і того разу я якось непомітно вислизнув з їх поля зору. Що вам сказати - о чекав більшого від смаку кормачків. Та і гризти їх мені було незручно - у кота, мабуть, більше зубів. Але розкидати їх по всій хаті мені дуже сподобалось! Так що мій жвавий інтерес нікуди не дівся. Я все ще люблю котячий корм!