Кукурузки

Колись давно, коли моя мама ще була маленькою, вона дуже любила кукурудзяні палички. Тоді вони були в таких картонних великих коробках.Вона вибирала найсмачніші - найсолодші з цілої коробки в першу чергу, потім менш солодкі і насамкінець доводилось поїдати ті, яким пудра не дісталась зовсім.
Трошки пізніше, коли вона підросла, вона більше не їла палички і завжди дивувалася, чому діти не можуть їсти палички чистенько? Коли мама зустрічала на вулицізнайомих і незнайомих мам, діти яких їли палички, малеча завжди була замурзана липкою пудрою з голови до пят, на щоках і руках завжди спостерігався шільний пласт кукурудзяних крихт, навколо таких діток завжди кружляла зграя гулів, що билися за місце під малюком.Мамі це не подобалось. Мама дивилась із докором і сумом на таких малюків і на їх мам. Ну як так можна не слідкувати за дитиною? Як так можна їсти палички? Ну навіщо їх взагалі давати?
Тепер така дітка -Я!І це дуже весело!