На кухні багато цікавих іграшок, до яких тяжко добратися. Однією із найжаданіших є яйця. Вони завжди манили мене своєю недоступністю - стоять собі у холодильнику - такі загадково-кругленькі. Мені рідко вдавалося до них торкнутись, коли мама необачно близько тримала мене, щось там вишукуючи у нутрощах нашого білого холодного монстра. Одного разу, правда, мені все-таки вдалося з бокової полички скотити одне прямо на підлогу - такого ефекту я не чекав! Це було незабутньо!
І от сьогодні мама сама мені простягає це чудо! Я взяв і тихесеньоко собі його розглядав - щоб відволікти її увагу. Це спрацювало! Вона зайнялась салатом і її пильне око не встерегло мого переміщення під стілець - вирішив - тут сьогодні буде моя лабораторія. І розпочав свої експерименти. Скільки я не пробував - не зміг досягти такого ж результату, як при першому мому знайомстві з цим дивом. Не зміг я його розляпати - яйце кришилося!
Тяжко описати послідовність моїх дій але в результаті моїх практичних відкриттів мамі не вдалося відпилоосити старанно втертий в коврик жовток, витріпати мене від шкаралупок - здається, їх тільки у вухах не було, а білок позїдав котик - він якраз вчасно прийшов мені допомагати.