Щасливе повернення.

От я і повернувся додому. Вчора ми їхали цілий день - спочатку на машині. Потім знов на машині, але в іншу сторону - мама, звичайно, щось важливе забула з першого разу і нам довелось повернутися. Потім на поїзді. Там було весело, хоча головну іграшку мені так і не дали - дядя, що сидів поряд, не розділив мого щирого захоплення його ноутбуком і так і не дав мені до нього добратись. Я вирішив відомстити - не спав всю дорогу. Я марудився, прозоро натякаючи,що мені терміново треба перевірити свій е-майл. Дядя виявився непойнятливим.
Потім я все-таки заснув - у таксі. Заснув як полінце. Мене потім перекладали, роздягали, вкладали спатки - я не чув. Я міцно спав. Але не довго. Якраз тоді, коли мої перенси уже й самі були не проти поспаткати, я прокинувя, щоб перегратися усіма моїми домашніми ігрушечками. Особливо нашим котиком, який від такої моєї ідеї впав в депресію. Він думав, що найсумніше - сидіти вдома самому.
А мій тато просто вражений моїми новими вміннями і навиками.