До цього дня мама наївно вважала, що наказувати мене ще рано і що я не повністю проникнуся ідеями прощення. Але сьогодні одна добра-предобра матуся сусідського хлопчика, який увесь час забирав у мене машинки, переконала мою маму, що вже пора. Ну як таке взагалі можна комусь казати-радити? Кожна людина сама має свою голову на плечах! Не треба радити наказувати дітей! Несправедливо!
І що ви думаєте - до вечора я вже заслужив постояти у куточку і подумати над своєю поведінкою. Звичайно, я знайшов як себе зайняти - не стояти ж просто так собі в кутку. Але це мене не сильно так порадувало - дитинство скінчилося?
His name is "Stay!"
13 лет назад
0 коммент. on "Неподобство"
Отправить комментарий