Дома

От я вже і вдома. Кіт мій щасливий, що тепер може знов від мене тікати по всіх кутках. Я перегрався за сьогодні лише з частинкою моїх ігрушечок, іншізалишив на завтра. Тут так багато всього мого, що я не знаю, за що першим ділом хвататись.
Увесь вагон знав, що маленький хлопчик Захар їде із К вів себе стримано,але вгості ходив до всіх, хто забував закривати двері купе. Друзів по розуму у вагоні також вистачало - з дівчинкою бігав по коридору, з хлопчиком - за компанію кричав. Але все закінчилось мирно о 4 ранку, коли прибув наш поїзд. Крим! Я люблю тебе!